Прищеплювання інтересу до читання

Дані наукових досліджень говорять про те, що ставлення людини до книги формується в молодшому шкільному віці. Вирішується питання, чи буде ставлення читача до книги активним чи пасивним. Відзначимо, що в наші дні, коли школа переорієнтується з пам'яті на мислення, роль книги незмінно зростає. А читають сучасні діти все менше й менше. Це пов'язано з жорсткою конкуренцією ТБ і комп'ютера, з тим, що нові сучасні книги не завжди доступні. Кожна книга повинна прийти до дитини в певному віці, інакше дружба з нею не відбудеться.
Досвід показує, що сучасні діти читають мало. Це веде до низької техніки читання. Немає необхідного оптимального читання, немає скорочитання.
Дитині-школяру необхідне оптимальне читання. Це читання зі швидкістю розмовної мови, тобто в темпі від 120 до 150-ти слів за хвилину. Саме до такої швидкості пристосувався за багато століть артикуляційний апарат людини, саме при цій швидкості досягається краще розуміння тексту.
Випускник початкової школи за нормативами повинен читати 90 слів за хвилину. Це не збігається з оптимальною швидкістю розмовної мови.
За оцінками психологів, на успішність дитини у школі впливає 200 факторів. І існує фактор номер один - швидкість й усвідомленість читання.
Досвідчені вчителі відзначають: у 6-8-х класах успішно встигаючими в основному були ті, хто наприкінці початкового навчання читав 130-170 слів за хвилину, учнями із середнім рівнем навчальних досягнень - 100-140 слів за хвилину, а з низьким - 80-90 слів за хвилину.
При низькій швидкості читання учню старшої школи і 24-х годин не вистачить, щоби прочитати все з домашнього завдання. Таким чином, він приречений на низький рівень успішності. Швидко читають зазвичай ті учні, які читають багато. У процесі читання вдосконалюються оперативна пам'ять і стійкість уваги. Від цих двох показників залежить розумова працездатність.
Діти мають різний темперамент. Холерики, як правило, вимовляють 150 слів за хвилину, сангвініки - 130 слів за хвилину. А ось флегматики та меланхоліки на рівень 120 слів за хвилину навряд чи вийдуть. Але природа розпорядилась так, що більшість наших учнів є холериками та сангвініками.
Отже, школяру необхідна оптимальна швидкість читання. Як її досягти? Треба розбудити інтерес до читання. Тут важлива спільна робота вчителя, батьків і бібліотекаря. Книги, запропоновані дітям для додаткового читання, повинні суворо відповідати віку дитини. Для кожного віку є рекомендаційні списки літератури «Що читати дітям?». Вони є майже в кожній дитячій бібліотеці.
Часто батьки пишаються тим, що діти читають «дуже товсті книги». Це книги для дорослих. Від них користі молодшому школяру не буде. Діти читають поверхово, уловлюють лише основний зміст книги. Таке читання веде до звички пропускати описи природи, характеристики героїв тощо. Стежачи за читанням дітей, треба прагнути до того, щоби книги були різноманітної тематики: пригоди, казки, розповіді про тварин, про музику тощо.
У вихованні любові до книги в дітей молодшого шкільного віку має значення наявність хороших дитячих книг удома. Це дасть можливість обмінюватись книгами з товаришами, обговорювати їх.
Дуже добрий прийом, коли дорослий починає читати книгу вголос. На цікавому місці зупиняється, а далі читає дитина. Тому що всім хочеться знати, що відбудеться з героями далі.
За програмою у школі на уроках читання вивчаються уривки з дитячих книжок. Добре б удома вечорами читати ці твори цілком уголос усією родиною по черзі.
Батьки повинні подбати про те, щоб дитина знала прізвище автора й назву книги. Треба поговорити про те, які книги цього автора вже знайомі дитині.
Для молодших школярів велике виховне значення має розглядання ілюстрацій у книзі. Ілюстрації допомагають зрозуміти та запам'ятати прочитане.
Треба намагатись, щоб діти розповідали про прочитане, а дорослі жваво цікавилися сюжетом книги.
Тривалість домашнього колективного читання - не більше 40 хвилин. Читання вголос - корисне тренування для дітей, вони звикають читати голосно, виразно, чітко.
Добре, якщо для дитини виписали дитячий журнал. Їх і зараз друкується чимало. Діти будуть чекати зустрічі з книгою. Виховання інтересу до читання легше проходить у тих родинах, де дорослі самі люблять читати.
Як же дитина повинна читати книгу?
Треба привчити дітей починати читання з обкладинки та титульної сторінки книги. Треба привчити дітей берегти книгу. Її не можна кидати, рвати, малювати на ній, загинати кути сторінок, вирізувати з неї картинки. Особливо акуратно діти мусять ставитись до бібліотечної книги. Її треба обернути в чистий папір і, прочитавши, здати в точно визначений строк.
При читанні треба дотримуватись основних правил гігієни читання:

  • очі треба берегти, тому не можна читати при слабкому освітленні;
  • лампа повинна бути з боку лівої руки дитини, і світло від неї не повинно падати в очі;
  • при читанні варто давати короткий відпочинок очам;
  • не можна читати лежачи.

 

Як домогтись оптимальної швидкості читання?
Наводимо кілька практичних порад для батьків молодших школярів.
1. Важлива не тривалість, а частота тренувальних вправ. Пам'ять людини налаштована так, що запам'ятовується не те, що постійне, а те, що миготить: тобто то є, то немає. Тому всі тренувальні вправи треба проводити короткими порціями, але зі значною частотою. Не можна казати: «Поки не прочитаєш, із-за столу не виходь». Для першокласника достатньо домашнього тренування трьома порціями по п'ять хвилин.
2. Читання, що дзижчить, було основним елементом при навчанні у школі В. Сухомлинського. Це таке читання, коли дитина читає вголос, напівголосно, зі своєю швидкістю протягом п'яти хвилин.
3. Добрі наслідки дає читання перед сном. Останні події дня фіксуються емоційною пам'яттю, й вісім годин сну людина знаходиться під їх впливом. Ще 200 років тому казали: «Студент, науками живучий, учи Псалтир на сон прийдешній».
Часто ми радимо дитині прочитати вірш на ніч і книгу покласти під подушку. Ця рекомендація означає одне: останнє враження дня залишається в пам'яті на всю ніч.
4. Якщо дитина не любить читати, то їй необхідний такий режим читання, що щадить: дитина прочитає 1-2 рядка й одержує короткочасний відпочинок. Таку можливість дають книжки з великими картинками й одним-двома реченнями внизу.
5. Розвиток техніки читання гальмується через слабку оперативну пам'ять. Дочитавши до четвертого слова, учень уже не пам'ятає перше. Професор І. Федоренко рекомендує такі вправи: багаторазове читання, читання будь-якого тексту в темпі скоромовки, виразне читання з переходом на незнайому частину.
6. Вправа «Блискавка» полягає в чергуванні читання в комфортному режимі з читанням на максимально доступній швидкості. За командою «Блискавка» дитина читає із прискоренням протягом 20 сек спочатку, потім тривалість збільшити до двох хвилин.
7. Вправа «Буксир». Дорослий читає зі швидкістю, доступною дітям, а діти намагаються читати про себе, стежити та встигати за дорослим. Перевірку проводити шляхом раптової зупинки.
8. Вправа «Хто швидше?». На столі лежать картки зі статтею. Треба знайти конкретну пропозицію в одній із карток, ковзаючи по тексту.
9. Вправа «Губи» використовується з метою чіткого розмежування дітьми читання про себе та читання вголос, а також активного зовнішнього промовляння при читанні. За командою «Читати про себе» діти прикладають палець лівої руки до щільно стиснутих губ.
Таким чином, батьки можуть вибрати одну з форм або чергувати дані форми та методи роботи, щоби постійно підтримувати читацький інтерес молодшого школяра.
Вихованню любові до читання, розвитку читацьких навичок сприяють конкурси кращих читців, оглядові уроки позакласного читання, колективні відвідування бібліотеки, конкурси ілюстрацій до прочитаних книг, створення «відеофільму» до книги, складання кросвордів, тестів до розповіді, повісті тощо.
Літературні свята, в яких беруть участь усі члени родини, мають велике виховне значення.

 

Корисні поради батькам

             Як зацікавити дітей читанням?
1. Давайте хороший приклад вашій дитині, показуючи їй, як вам подобається читати. Нехай дитина побачить вас за читанням.
2. Приносьте своїй дитині книжки, які задовольняють її індивідуальні потреби, наприклад, про спортивні змагання, тварин. Рослин, включаючи художню і документальну літературу.
3. Зацікавте свою дитину яким-небудь хобі чи діяльністю, котра потребує читання та подобається їй.
4. Заплануйте похід в музей, зацікавте свою дитину історичними подіями, краєзнавчим матеріалом. Знайдіть книжки, пов’язані з цим, і поділіться ними з дитиною.

              Як правильно обговорити з дитиною прочитане?
1. З’ясуйте перед читанням чи під час читання незрозумілі слова.
2. Запитайте. Чи сподобалось дитині прочитане.
3. Поцікавтесь. Що нового вона довідалася.
4. Попросіть дитину розповісти про головного героя, найцікавіші епізоди.
5. Які слова і вирази запам’яталися?
6. Чого навчила книжка?
7. Запропонуйте дитині намалювати малюнок до епізоду, який їй найбільше         сподобався.

 

 

 

Пам'ятки учням

Бібліотечні правила

1. В бібліотеці  необхідно  вести  себе  тихо,  так  як  шепіт  і шурхотіння заважає іншим читачам.
2. Книгу в бібліотеку треба повертати вчасно. Книга береться лише на 15 днів.
3.   З книгами потрібно поводитись бережно, щоб їх змогли прочитати більше дітей.
4.  Книги, взяті в бібліотеці, не можна губити.
5. Книги в бібліотеці потрібно ставити на те місце, де ти їх взяв.

Єдині вимоги щодо збереження підручників
1. Усі підручники слід утримувати в охайному стані.
2. Треба тримати  підручники  в  окремій  обкладинці,  або обгорнути папером, виготовити куточки.
3. Не можна загинати аркуші, обов'язково треба користуватися закладкою.
4.  Не можна в книгу класти об'ємні предмети (ручки, олівці тощо).
5. Перш  ніж  узяти  до  рук  підручник,   слід  вимити  руки. Підготувавши урок, книгу ставлять на полицю чи кладуть у портфель.
6.   На   сторінках   підручників   робити   помітки   ручкою   або олівцем забороняється.
7. Поводься   з   підручником   так,   щоб   не   було   соромно передавати його твоїм молодшим товаришам.

Як користуватися дитячою енциклопедією
Насамперед треба визначити, в якому томі знаходиться потрібний матеріал.
У енциклопедіях матеріал розташований за алфавітом.
Є галузеві енциклопедії: географічна, хімічна, технічна... Вони допоможуть вам у вивченні шкільної програми.
На допомогу учням є багато книг довідкового характеру:
*  довідник з біології;
*  довідник із української мови;
*  довідник фотолюбителя;
*  довідник автолюбителя;
*  довідник радіолюбителя та ін.
У довідкових книгах зібрані відомості і знання, надбані людством за багато віків. Ці книги доповнюють ваші знання, допоможуть жити, вчитись і працювати.

 

Як читати книжку
1.  Пам'ятай: читання — одне з найважливіших завдань у самоосвіті, ставитись до нього треба серйозно.
2. Внутрішньо налаштуйся на читання. Не поспішай, не «ковтай» зміст книжки, а читай уважно, вдумливо, намагайся запам'ятати прочитане.
3. Зміст треба осмислювати. Не можна допускати механічного фіксування тексту.
4. Вчися читати швидко, не проговорюючи про себе, охоплюй поглядом цілі фрази, речення.
5. Для свідомого сприймання прочитай передмову; перегортаючи сторінки, обміркуй заголовки.
6.   Коли щось незрозуміло, не поспішай гукати на допомогу інших. Спочатку спробуй самостійно розібратися.
7.  Роби помітки, виписки, за потреби склади план (тези, конспект).
8.  Найцікавіше запам'ятай. Порівняй прочитане з уже відомими фактами, знайди йому місце в системі знань.
9.  Прочитавши книжку, обміняйся думками і враженнями про неї з друзями, дай оцінку. Згадай основні образи, події, думки.
10. Порівняй власну думку про книжку з відгуками і рецензіями на неї: один розум добре, а колективний — краще.
11.  Зроби відповідні записи про книжку у читацькому щоденнику.

 

Завдання, які повинні бути розв'язані під час читання книги
1.   При  читанні  потрібно  зрозуміти  і  засвоїти   прочитаний матеріал.
2. Продумати прочитане.
3. Зробити з прочитаного потрібні для пам'яті виписки.
4.  Усвідомити, чого нового навчила книжка.

Як читати газету
1.  Читай газету кожного дня. Це дасть тобі змогу бути у курсі подій, які відбуваються у нашій країні, області, районі та за рубежем.
2.  Перш ніж розпочати читати газету, передивися назви всіх статей, що повною мірою допоможе тобі вибрати найбільш цікавий і важливий матеріал.
3. Обов'язково уважно ознайомся з передовою статтею, де формулюються    в    стислому    вигляді    найактуальніші    сьогоденні завдання.
4. Читай вміщені в номері матеріали вдумливо, проаналізуй, які головні положення тієї чи іншої статті, чого нового вона вчить.
5.   Звертай    увагу    на    незрозумілі    слова, обов'язково з'ясуй їхнє значення у словнику.
6.   Читаючи газету, користуйся картою, знаходь на ній ті місця, про які розповідається в номері.
7.  Роби вирізки з проблем, що особливо тебе цікавлять, складай їх у спеціальну папку. Організуй у класі бесіду чи виступ на основі зібраних тобою матеріалів.

Як написати реферат
Реферат — від лат. — «доповідаю».
1. Визначити тему.
2. Підібрати літературу:
а) документи, першоджерела;
б) газетні та журнальні матеріали.
3.  Грунтовно вивчити літературу.
4. Скласти первісний варіант плану майбутнього реферату.
5. Виділити основні питання.
6.  Систематизувати опрацьований матеріал.
7. Остаточно    продумати    та    уточнити    план    реферату. Обов'язково включити в план актуальні теми і х значення.
8.  Написати реферат.
9. В  кінці  реферату    слід    подати    список   використаної  літератури.

 

Як писати відгук на прочитану книгу?

Письменник пише, щоб його прочитали, мало того, він ще й хоче одержати відгук на своє творіння. А гарний відгук, як відомо, іноді буває ціннішим, ніж вдала стаття.
Пропонуємо вам наступний орієнтовний план створення і оформлення творчої роботи (відгука) читача-дитини:
1) Титульна сторінка називається «Давайте знайомитись - це я!». Тут автор повинен написати своє ім’я, призвіще, назву проекту, школу, рік, місто. Також можна прикрашати цю сторінку своєю фотокарткою – знайомитись так знайомитись!
2) «Це моя книга» - тут дитина вказує автора книги, її назву, вихідні дані твору, рік, місце видавництва. Ця сторінка, як і всі попередні, яскраво оформлена: візерунки, орнаменти, малюнки здатні створити у дитини і дорослого особливий настрій під час перегляду творчої роботи.
3) Наступний розділ присвячується історії створення книги, розповіді про автора твору.
4) «Історико-географічний» розділ - в ньому діти пишуть про місце, де розгортаються події, які відбуваються в книзі, згадують при цьому континенти, країни, міста. Найтямущі книжкові дослідники навіть малюють карти, на яких вказані маршрути подорожей героїв твору.
5) «Емоційне перехрестя» або «Перехрестя думок». Цей розділ допомагає дітям розкрити свої емоції і внутрішні переживання під час читання улюбленої книги. Поділитися, чому і чим вона сподобалася (долею героїв, їхні вчинки та поведінка, спосіб життя чи самі події, які почуття викликала, хто із героїв був би хорошим другом і чому?). В цьому розділі дитина також може розмістити власні поетичні твори, стосовно улюбленої книги, якщо має такі творчі здібності.
6) «Я - декоратор і костюмер». Це твердження потрібно дитині довести за допомогою пензля і олівця. До найбільш яскравого і улюбленого епізоду книги дитина спробує намалювати ілюстрацію, де будуть зображені герої та навколишні декорації, їх костюми. Це багато розповісти про свого господаря, а також - про автора костюма.
7) «Ми читали всією сім’єю». Ця сторінка вкрай цікава і важлива. Відомо, що багато батьків читають разом з дітьми і обговорюють прочитане вголос. Це важливо і для дорослих, і для маленьких членів родини. Батьки можуть взяти участь у написанні творчої роботи своєї дитини. Це не означає писати за нього. Спостерігаючи за творчим процесом здійснення завдання, батьки повинні вносити свій посильний вклад порадами. У даному випадку такий вклад може стати відгуком дорослої людини про книгу, яку прочитала його дитина.
8) «Реклама-рекомендація». У цьому розділі дитина пропонує іншим одноліткам докази необхідності прочитання даної книги.
9) «Словниковий реквізит». У цьому розділі дитина показує свою самостійну роботу в пошуку значення незнайомих слів. Такі слова діти виписують окремо з книги і вказують їх значення, попрацювавши зі словниками.
10) «Бібліографічні титри». Учні сучасних навчальних закладів вчаться правильно оформляти свої дослідження: роботу повинен завершувати список використаної літератури.